1.Начало шумихи
23 августа на наибольшем бесплатном архиве электронных публикаций научных статей arXiv — появилась весьма интересная на первый взгляд статья от украинских астрономов под названием «Unidentified aerial phenomena I. Observations of events» (Неопознанные воздушные явления I. Наблюдения за событиями) – Скачать
Цитата:
«НАСА поручило исследовательской группе изучить неопознанные воздушные явления (UAP), наблюдения за событиями, которые с научной точки зрения не могут быть идентифицированы как известные природные явления. Главная астрономическая обсерватория НАН Украины также ведет самостоятельное изучение UAP. Для наблюдений UAP мы использовали две метеорные станции. Наблюдения проводились цветными видеокамерами на дневном небе. Мы разработали специальную технику наблюдения для обнаружения и оценки характеристик UAP.
По нашим данным, существует два типа UAP, которые мы условно называем: (1) Космики и (2) Фантомы. Отметим, что Космики — это светящиеся объекты, ярче, чем фон неба. Фантомы — это темные объекты с контрастом от нескольких до примерно 50 процентов. Мы наблюдаем значительное количество объектов, природа которых не ясна. Зафиксированы полеты одиночных, групповых и эскадренных кораблей, двигавшихся со скоростью от 3 до 15 градусов в секунду. Некоторые яркие объекты имеют регулярную изменчивость яркости в диапазоне 10 — 20 Гц. Методами колориметрии мы определяем расстояние до объектов и оцениваем их цветовые характеристики. Цвета объектов RGB цветовой системы Adobe были преобразованы в астрономическую цветовую систему Johnson BVR с использованием цветовой коррекции. Фантом показывает цветовые характеристики, присущие объекту с нулевым альбедо. Это абсолютно черное тело, которое не излучает и поглощает все падающее на него излучение. Мы видим объект, потому что он экранирует излучение из-за рэлеевского рассеяния. Контрастность объекта позволяет оценить расстояние колориметрическими методами. Фантомы наблюдаются в тропосфере на расстояниях до 10 — 12 км. Мы оцениваем их размер от 3 до 12 метров и скорость до 15 км/с.»
Статья вызвала кроме СМИ также интерес и в уфологов:
2.Отзывы
Мы сначала безрезультатно пытались выйти на связь с авторами публикации, но они на письма не отвечают, а пресс-служба личные телефоны не дает. Решили выходить на руководство или через общих знакомых, а после потери О.Пугача, у нас вроде бы у ГАО не осталось своих.
Меня, например, удивило насколько все те, кто берутся исследовать тему НЛО или UAP, не скоординированы друг с другом… И сразу бегут в СМИ позориться. А если что-то заявлять в СМИ, то необходимо очень осторожно, готовиться к пресс-релизу, вопросам, критике и т.д.
Потом можно не удивляться естественной реакции обычных читателей:
Даже если с другой стороны смотреть, что на новость отзовутся и рядовые очевидцы НЛО, но к сожалению как я и предполагал их сведения, будут мало информативны, а иногда и шуточные, что и наблюдалось…:
3.Реакция в ГАО
Выложено в совободный доступ также обсуждение данной статьи — Смотреть
Не заставил себя ждать и ответ ГАО НАНУ, цитата:
«У засобах масової інформації України та світу розповсюджено повідомлення про те, що науковці Головної астрономічної обсерваторії НАН України (ГАО НАНУ) спостерігали Неопізнані атмосферні явища — НАП (англомовна назва UAP, яка вживається зараз в США замість раніше прийнятої UFO (НЛО)).
Інформація про ці спостереження, які були виконані у тестовому режимі при здійсненні планових спостережень метеорів, була оприлюднена д.ф.-м.н. Б.Жиляєвим (ГАО НАНУ), В.М. Петуховим (ГАО НАНУ) і В.М. Решетником (КНУ ім. Тараса Шевченка) на сайті наукового архіву (arxiv.org/abs/2208.11215v2, 10.48550/arXiv.2208.11215) як аванстаття без обговорення та рецензування в ГАО НАН України.
Зважаючи на велику увагу та подекуди неадекватну реацію на ці спостереження, інтерпретацію та висновки авторів, 15 вересня 2022 року на Астрофізичному семінарі ГАО НАН України була заслухана доповідь Б.Ю. Жиляєва та відбулося її обговорення. Про результати обговорення було повідомлено на засіданні Вченої ради ГАО НАН України та прийнято рішення :
— Проведені Б.Ю. Жиляєвим та його колегами спостереження є оригінальними. Водночас їх обробка та інтепретація виконані на неналежному науковому рівні і з суттєвими помилками при визначенні відстані до об’єктів спостереження. Зокрема, автори не приводять дати спостережень на фотографіях; не вказують, які саме спостереження проводилися одночасно з двох спостережних майданчиків; не приводять аргументацію, що серед приведених фактів НАП можуть бути відомі природні явища чи штучні об’єкти земного походження (метеори; об’єкти, що переносяться вітром на великі відстані; космічне сміття тощо).
— Замість критичного аналізу спостережень (врахування похибок, адекватність моделей, акуратність у постобробці) автори фактично постулюють необґрунтовані висновки щодо можливих характеристик спостережуваних об’єктів.
— Вчена рада ГАО НАН України звертається до авторів з проханням оновити версію статті на сайті відповідного архіву з обов’язковою заміною речення «The Main Astronomical Observatory of NAS of Ukraine conducts an independent study of UAP …» на фразу «The authors of this paper conduct an independent study of UAP …»
— Вчена рада ГАО НАН України вважає, що оприлюднена Б.Жиляєвим та колегами інформація була передчасною і такою, що не відповідає фаховим вимогам щодо оприлюднення результатів наукового пошуку.»
С.Г.Кравчук, к.ф.м.-н., ГАО НАН України. Зауваження щодо методу оцінки відстані до об’єкту. Зауваження до статті – Скачать
О.А.Велесь, к.ф.м.-н., ГАО НАН України. Зауваження до статті – Скачать
Некоторые выборочные цитаты обзора статьи:
Фотометрія
1.Невизначеність форми об’єкта призводить до значних похибок виміру відстані навіть за інших ідеальних умов. Наприклад, асиметрія всього в 2 рази призводить до похибки визначення відстані до 3 разів в нижніх шарах атмосфери і до десятків разів на висотах більше 5-6 км, де нелінійність залежності контраст-висота найбільші.
2.Невизначеність альбедо об’єкта призводить до аналогічних похибок, навіть за інших ідеальних обставин. Припущення про нульове альбедо дуже натягнуте, хоча б тому що самі автори спостерігають як яскраві так і темні об’єкти. А в природі важко знайти поверхні, альбедо яких менше за 0.05 і більше 0.95. Відповідно невизначеність альбедо може вносити помилку у визначення відстані в десятки разів в сторону зменшення відстані.
Колориметрія
1.Автори використовують кольорові камери з 6мм об’єктивом. Відповідний масштаб для камери ASI 178MC (2.4 мкм піксель) = 80 кут.сек./піксель =1.3 кут.мін./піксель ASI 294MC (4.63 мкм піксель) = 2.6 кут.мін/піксель. Обидва значення протирічать наведеним параметрам у статті (10 пікселів =3 кут. мінути) відповідно в 4 і 8 разів приблизно.
2.При такому масштабі, відстань між синім та червоними пікселями співрозмірна з кутовими розмірами об’єктів, що унеможливлює будь-яку колориметрію. Наприклад, для камери ASI 294MC відстань між кольоровими пікселями (6.5мкм) перетворюється десь у 11 метрів на відстані 10 км. Відповідно вимірювати колір заявлених об’єктів розміром у 3-12 метрів просто немає сенсу.
3.В статті ніяк не розглядається проблема аберацій об’єктива камер, а як видно по Fig.21 вони досить значні. Найкращі ширококутні об’єктиви мають величини хроматичних аберацій на рівні 0.5-1 пікселя, що може істотно вплинути на кольори у сусідніх пікселах матриці Байера і відповідно внести величезні похибки в колориметрію.
Методологія
1.Автори використовують для обробки формат adobeRGB, який незручний і дуже неточний для маніпуляцій з даними, тому що він нелінійний та містить деякі спрощення ( охоплює приблизно 50% видимих оком кольорів).
2.При переведенні RAW даних з .SER у простір aRGB використовується інтерполяція по сусіднім пікселям з використання опорних точок (баланс білого). Це зводить нанівець всю подальшу колориметрію.
Помилки і проблеми в тексті:
1.Не зрозуміло, як автори виміряли ширину спалаху в одну соту секунди (10 мс), якщо на Fig.23 імпульси містить по 3-4 точки при 125Гц? Тобто імпульси тривають мінімум 20-30 мс.
2.Камери ASI 178MC та ASI 294MC працюють на CMOS сенсорах, а не CCD. Це суттєво, бо використовуються переваги: швидкість, малі шуми зчитування, вирізання ROI.
3.10 pixels =3 arc minutes не співпадає ні з наведеними параметрами камер ні з наведеними графіками, де діаметр Місяця має десь розмір від 20 до 50 незрозуміло чого (пікселів?)
4.Кольори порівнюються з показниками (B-V) Сонця, хоча до чого вони тут незрозуміло, бо автори спостерігають на фоні розсіяного світла неба. Очевидно, що блакитне небо має зовсім інший показник B-V.
5.Автори відкрили “залежність”, чим яскравіше об’єкт -тим більша його швидкість (не зрозуміло правда яка), перевертаючи все з ніг на голову. Ця залежність стає очевидною, якщо припустити спостереження об’єктів з високим альбедо (тополиний пух наприклад) на відстанях 1-100м. Їх швидкість приблизно однакова і постійна в межах швидкості вітру (до декількох м/с). Відповідно, чим ближче вони до камери, тим вони яскравіші в сонячних променях і відповідно кутова швидкість більша.
6.Не зрозуміло, до чого тут закон поглинання Бугера (або Бугера — Ламберта — Бера), адже спостерігається вже розсіяне світло. В цьому випадку треба інтегрувати цю формулу вздовж шляху променя, а величину I розраховувати в залежності від зенітного кута об’єкта та висоти Сонця. До того ж, величини I та I0 описані ідентично.
7.Наведені значення поглинання в 0.2m та 0.34m суттєво залежать від зенітного кута. До того ж вони не відповідають формулі (4), відрізняючись у півтори рази, якщо підставити параметри 0.44мкм та 0.55мкм довжин хвилі для B та V діапазонів.
8.Об’єкт розміром в 5 пікселів на відстані 5 км (рис.7) відповідають фізичним розмірам в 10-20м. Подібний об’єкт зі швидкістю понад 7 км/с виглядає приблизно так (Челябінський болід розмір 15-17м, швидкість 17 км/с, висота 20-24км)
9.На Fig.7 яскравість об’єкта має 4 одиниці, а фону десь 10 одиниць. В статті ні слова про калібрування зображень (шуми, вирівнювання фону, тощо), що ставить під сумнів точність даних і ускладнює їх правильну інтерпретацію. Якщо наприклад шуми складають 2 одиниці, то контраст об’єкта зростає майже у 2 рази, відповідно відстань суттєво зменшується.
10.У статті взагалі відсутні згадки про точність чи похибки вимірювань чи результатів, що піддає сумніву професіоналізм авторів.
11.Якщо припустити, що об’єкт швидкий і затіняє небо в кадрі лише долю експозиції, то контраст взагалі росте до великих значень, а відстань до нуля.
12.При швидкості 52 град/сек за час експозиції в 1 мс об’єкт зміщується мінімум на 3 кутових мінути, а це або 10 пікселів за даними авторів або 2-3 пікселі за підрахунками параметрів сенсора. При розмірі об’єкта 5 на 10 пікселів це дає величезну невизначеність вимірів яскравості об’єкта.
13.Зображення Fig.7 з кольорової камери виглядає так тільки після дебайеризації, тобто приписування двох кольорів кожному сенселю шляхом інтерпретації сусідніх. Відповідно кольори об’єкта в кожній точці вже враховують якійсь заданий при інтерполяції баланс білого, що зводить нанівець колориметрію і вносить великі похибки у визначення яскравості. Ось типовий вигляд оригіналу зображення в RAW до дебайеризації (проліт МКС на фоні Місяця, ZWO 294MC, експозиція 0.5 мс, 19 к/с) з чесними значеннями кольорової матриці Байера
14.На Fig.9 поверхня Місяця напрочуд однорідна і має розмір понад 350 одиниць (пікселів?), що протирічить попереднім наявним описам апаратури. А от фон неба на Fig.7 має досить помітну шумову структуру.
15.На Fig.10,11,12,14 наведені колориметричні виміри об’єктів на фоні ясного неба. При цьому кольори фону мають однакову яскравість у всіх кольорах. Це протирічить і наведеній авторами формулі розсіяння світла і простим спостереженням, де ясне небо має яскраво виражений блакитний відтінок.
16.На Fig.8,10,11 контраст темних об’єктів має також однакову величину у всіх кольорах, що протирічить основному постулату авторів для виміру відстані до таких об’єктів.
17.Не описаний програмно-апаратний метод синхронізації часу для кадрів з точністю 1мс. Загальновживані ОС зазвичай не можуть гарантувати точність відміток часу ( в записаному файлі, чи програмної мітки) точніше за 10-20мс. Для точної синхронізації потрібно апаратне джерело сигналів часу ( GPS приймач тощо) та ОС жорсткого реального часу. Так як авторами використовується звичайна ОС та штатне ПЗ захвату кадрів з камери, то синхронізація окремих кадрів з точністю 1мс видається сумнівною.
18.Поява на двох кадрах об’єкта синхронно з точністю в 20мс є простим збігом обставин реєстрації різних об’єктів (метелики, птахи, комахи, пил тощо). Відповідно схожа частота мерехтіння, якщо вона була, біля 20Гц є типовою для комах чи птахів наприклад одного виду чи розміру. Достатньо поглянути на типову сесію метеорної станції:
Загальні зауваження:
1.Стаття виконана геть неохайно, з 23 графіків 19 взагалі не мають підписів до осей!
2.Графіки з симетричними осями чомусь розтягнуті вздовж однієї осі. Невже пікселі, наприклад, не квадратні у авторів?
3.Приведені формули незрозумілі у контексті, опис містить помилки, спрощення величезні. Хто так пише у формулі (3) з двома “/” підряд?
4.Всього два посилання, одне з яких самоцитування.
5.Текст переповнений термінами і словами, притаманними жовтій пресі та псевдонауковим виданням, типу Пентагон цікавиться НЛО, trans-medium objects, ми бачимо їх повсюди, бачимо ці кораблі, ескадри кораблів, тощо.
4.Общий вывод
Где-то в ГАО очередной уфолог испытает на себе неудачу, которую когда-то охарактеризовал скептик Филип Класс «независимо как долго живет уфолог, и сколько не прикладывает усилий чтобы узнать больше, никогда не будет знать больше чем сейчас» – см. мою статью «Новая Уфология или начало методологической революции?».
Подготовил Игорь Калытюк
Смотрите также по теме:
1.Пентагон и НЛО: 100 дней после сенсации
3.ODNI UAP 2021: военно-уфологический ребус
Станьте нашим подписчиком и получайте новости уфологии на почту!
Рубрика: 
Метки: 
