У статті здійснено критичний аналіз уфології як історично сформованої, але методологічно нестабільної сфери досліджень невпізнаних літаючих об’єктів (НЛО). Виявлено ключові проблеми: домінування індуктивних узагальнень, відсутність критеріїв верифікації, залежність від суб’єктивних свідчень та поширення псевдонаукових концепцій. Запропоновано концепцію НЛО-ідентифікації як нової міждисциплінарної галузі, що базується на дедуктивно-гіпотетичному методі, стандартизованих параметрах аналізу та інтеграції сучасних технологій моніторингу. Окрему увагу приділено критиці інституційних підходів. Обґрунтовано необхідність створення глобальних мереж ідентифікації.
Таблиця. Порівняльна характеристика уфології та НЛО-ідентифікації
|
Критерій |
Уфологія | НЛО-ідентифікація |
|
Джерела даних |
Переважно свідчення очевидців, неструктуровані повідомлення |
Інструментальні дані, сенсори, відео, радарні системи |
|
Методологія |
Індуктивний підхід, узагальнення на основі окремих випадків |
Дедуктивно-гіпотетичний метод, перевірка гіпотез |
|
Аналіз явищ |
Використання «факторів аномальності» без попередньої ідентифікації |
Аналіз через вимірювані параметри (швидкість, траєкторія, спектр) |
|
Критерії достовірності |
Відсутні або слабко визначені |
Чіткі критерії верифікації та спростування |
|
Ставлення до гіпотез |
Допускаються нефальсифіковані твердження |
Використовуються лише перевірювані гіпотези |
|
Тип даних |
Фрагментовані, часто суперечливі |
Стандартизовані та структуровані |
|
Роль технологій |
Обмежена |
Ключова (ШІ, автоматизований аналіз, бази даних) |
|
Рівень координації |
Низький, розрізнені дослідження |
Орієнтація на глобальні мережі та співпрацю |
|
Науковий статус |
Частково псевдонауковий або маргінальний |
Потенційно наукова міждисциплінарна галузь |
| Практичне застосування |
Обмежене |
Оборона, наука, технології, соціальна безпека |
