У статті розглядається проблема епістемологічної невизначеності в дослідженнях аномальних аерокосмічних явищ. Запропоновано принцип «опори на видимість» як базову методологічну установку, згідно з якою інтерпретація повинна виходити з емпірично доступних характеристик, а не з апріорних гіпотез. На основі сучасної філософії науки, зокрема ідей, показано, що змішування наукового та уфологічного підходів призводить до логічних суперечностей і псевдонаукових висновків [1; 2]. Обґрунтовано необхідність чіткого розмежування дослідницьких позицій і впровадження критеріїв фальсифікованості.
