У статті здійснено критичний аналіз уфології як історично сформованої, але методологічно нестабільної сфери досліджень невпізнаних літаючих об’єктів (НЛО). Виявлено ключові проблеми: домінування індуктивних узагальнень, відсутність критеріїв верифікації, залежність від суб’єктивних свідчень та поширення псевдонаукових концепцій. Запропоновано концепцію НЛО-ідентифікації як нової міждисциплінарної галузі, що базується на дедуктивно-гіпотетичному методі, стандартизованих параметрах аналізу та інтеграції сучасних технологій моніторингу. Окрему увагу приділено критиці інституційних підходів. Обґрунтовано необхідність створення глобальних мереж ідентифікації.

Таблиця. Порівняльна характеристика уфології та НЛО-ідентифікації

Критерій	Уфологія	НЛО-ідентифікація
Джерела даних	Переважно свідчення очевидців, неструктуровані повідомлення	Інструментальні дані, сенсори, відео, радарні системи
Методологія	Індуктивний підхід, узагальнення на основі окремих випадків	Дедуктивно-гіпотетичний метод, перевірка гіпотез
Аналіз явищ	Використання «факторів аномальності» без попередньої ідентифікації	Аналіз через вимірювані параметри (швидкість, траєкторія, спектр)
Критерії достовірності	Відсутні або слабко визначені	Чіткі критерії верифікації та спростування
Ставлення до гіпотез	Допускаються нефальсифіковані твердження	Використовуються лише перевірювані гіпотези
Тип даних	Фрагментовані, часто суперечливі	Стандартизовані та структуровані
Роль технологій	Обмежена	Ключова (ШІ, автоматизований аналіз, бази даних)
Рівень координації	Низький, розрізнені дослідження	Орієнтація на глобальні мережі та співпрацю
Науковий статус	Частково псевдонауковий або маргінальний	Потенційно наукова міждисциплінарна галузь
Практичне застосування	Обмежене	Оборона, наука, технології, соціальна безпека

Вступ

Феномен НЛО (UAP) протягом десятиліть залишається складним міждисциплінарним явищем, що поєднує наукові, оборонні та соціокультурні аспекти. Попри значний обсяг накопичених даних, ця сфера досліджень не змогла сформувати цілісної наукової парадигми.

Сучасні інституційні ініціативи, такі як GEIPAN [1] та CIAE [2], демонструють потенціал системного підходу, але водночас підкреслюють необхідність методологічної уніфікації.

Епістемологічна криза уфології

Уфологія як сфера досліджень сформувалася на перетині емпіричних спостережень, популярної культури та окремих наукових ініціатив. Водночас вона не виробила чіткої системи критеріїв оцінки достовірності даних, що призводить до змішування різних типів інформації. У результаті свідчення очевидців, які є суб’єктивними за своєю природою, часто розглядаються на рівні з інструментальними вимірюваннями, що суперечить принципам наукової методології.

Крім того, відсутність механізмів спростування гіпотез призводить до накопичення неперевірених тверджень, які не можуть бути ні підтверджені, ні заперечені. Це створює замкнене коло, в якому знання не розвивається, а лише репродукується. Подібний стан характерний для донаукових форм знання і потребує переходу до більш строгої методологічної основи [4].

Індуктивні помилки та проблема «факторів аномальності»

У традиційній уфології широко використовується індуктивний підхід, коли загальні висновки робляться на основі окремих випадків. Зокрема, такі ознаки, як різка зміна траєкторії або яскравості, часто трактуються як «фактори аномальності». Однак подібні характеристики можуть бути пояснені відомими явищами, зокрема маневрами сучасних безпілотників або атмосферними ефектами.

Проблема полягає в тому, що аномальність визначається до встановлення природи явища, що є методологічно некоректним. Науковий підхід вимагає спочатку ідентифікувати об’єкт, а вже потім оцінювати його властивості. Таким чином, поняття «факторів аномальності» потребує переосмислення і заміни на систему вимірюваних параметрів [5].

Соціокультурна природа частини уфологічних даних

Аналіз уфологічних матеріалів показує, що значна їх частина формується під впливом соціокультурних факторів. Зокрема, опис зовнішнього вигляду об’єктів та «контактів» змінюється відповідно до рівня технологічного розвитку суспільства. Це свідчить про те, що людське сприйняття та культурні шаблони відіграють ключову роль у формуванні таких свідчень.

Крім того, суб’єктивність спостережень призводить до значних розбіжностей у описах одного й того самого явища. Це ускладнює їх аналіз і підкреслює необхідність використання об’єктивних методів фіксації. У цьому контексті частина уфологічних даних може розглядатися як об’єкт дослідження соціальних наук, а не фізики чи аерокосмічних дисциплін [4].

НЛО-ідентифікація як нова наукова дисципліна

НЛО-ідентифікація пропонується як системний підхід до дослідження аерокосмічних явищ, що базується на принципах наукового методу. На відміну від уфології, вона передбачає пріоритет ідентифікації над інтерпретацією, тобто кожне спостереження розглядається через призму відомих природних і техногенних процесів.

Ключовим елементом є використання дедуктивно-гіпотетичного методу, який дозволяє формулювати та перевіряти гіпотези. Важливу роль відіграє стандартизація параметрів аналізу, що забезпечує об’єктивність і відтворюваність результатів. У цьому підході аномальність визначається лише у випадку невідповідності відомим фізичним законам [5].

Технологічна трансформація досліджень

Сучасні технології суттєво змінюють підходи до дослідження НЛО. Масове використання цифрових платформ дозволяє збирати великі обсяги даних у реальному часі, що відкриває нові можливості для аналізу. Зокрема, застосування штучного інтелекту дає змогу обробляти ці масиви та виявляти закономірності, які неможливо встановити вручну.

Водночас це створює нові виклики, зокрема потребу у фахівцях, здатних працювати з великими даними та складними аналітичними системами. Таким чином, технологічний прогрес не лише розширює можливості досліджень, але й підвищує вимоги до їхньої організації [2].

Критичний аналіз інституційних програм

AARO є прикладом сучасної інституційної спроби систематизації досліджень UAP. Проте його діяльність характеризується обмеженою прозорістю та відсутністю повністю відкритої методології, що ускладнює незалежну наукову оцінку результатів.

Крім того, політичний контекст може впливати на інтерпретацію даних, що знижує їх об’єктивність. У багатьох випадках результати досліджень обмежуються констатацією невідомого без спроби глибшої ідентифікації. Для порівняння, GEIPAN забезпечує більш відкритий доступ до результатів і методів дослідження [1], що робить його підхід більш науково релевантним.

Необхідність глобальної мережі

Фрагментація досліджень залишається однією з головних перешкод у розвитку цієї галузі. Відсутність координації між різними групами призводить до дублювання результатів і втрати цінної інформації. Крім того, різні підходи до класифікації та аналізу ускладнюють порівняння даних.

Створення глобальної мережі ідентифікації дозволило б інтегрувати зусилля дослідників, забезпечити стандартизацію методів і підвищити якість аналізу. Така мережа має включати як експертів, так і автоматизовані системи моніторингу, що працюють у реальному часі [2].

Практичне значення

НЛО-ідентифікація має чітко визначене практичне значення у кількох сферах. У контексті оборони вона дозволяє оперативно виявляти та класифікувати потенційні загрози. У науковому аспекті — сприяє дослідженню маловивчених природних явищ.

Соціальна функція полягає у зниженні рівня дезінформації та паніки серед населення, тоді як технологічна — у розвитку систем моніторингу та аналізу даних. Таким чином, ця дисципліна має комплексний характер і поєднує фундаментальні та прикладні аспекти [3].

Висновки

Уфологія не відповідає сучасним вимогам науки через відсутність методологічної строгості. Перехід до НЛО-ідентифікації дозволяє створити нову міждисциплінарну галузь, що базується на перевірюваних даних і сучасних технологіях.

Ключовими умовами її розвитку є стандартизація методів, міжнародна координація та підготовка фахівців. Це відкриває перспективи інтеграції досліджень НЛО у науковий та оборонний дискурс.

Список використаних джерел

1. GEIPAN. Groupe d’Études et d’Informations sur les Phénomènes Aérospatiaux Non identifiés
2. Comisión de Estudio de Fenómenos Aeroespaciales (CIAE). Informe oficial 2025
3. All-domain Anomaly Resolution Office (AARO). Official website
4. Калитюк І. Європейський феномен НЛО: між наукою, безпекою та браком координації
5. Kalytyuk I., Mykolyshyn A. How to identify Unidentified Flying Objects (UFOs)? How to investigate Anomalous Aerospace Phenomena (AAP)? – Kyiv: Lira-K, 2026 342p. ISBN978-617-8883-25-6  DOI: https://doi.org/10.59647/978-617-8883-25-6/1

Автор статті: І.М. Калитюк Email: kontaktkoordinator@gmail.com ORCID:0009-0009-3203-0072

---

Станьте нашим подписчиком и получайте новости уфологии на почту!