Рисунок 1. Вплив людського фактору

У статті розглядаються методологічні проблеми дослідження неідентифікованих аерокосмічних явищ (на далі НАЯ). Проведено аналіз відмінностей між популяризацією тематики та застосуванням наукового методу. Обґрунтовано необхідність пріоритетного використання матеріальних доказів, оригінальних цифрових даних та незалежної експертної перевірки. Окрему увагу приділено впливу когнітивних упереджень на інтерпретацію спостережень, а також можливості застосування моделей оптимального пошуку для прийняття рішень щодо доцільності продовження або зміни дослідницьких програм. Показано, що тривалі пошуки без гарантованого результату є характерною рисою фундаментальної науки та не можуть слугувати критерієм оцінки перспективності наукового напряму.

Вступ

Інтерес до НАЯ протягом останніх десятиліть зазнав суттєвих змін. Якщо у другій половині XX століття основним джерелом інформації були переважно усні повідомлення очевидців, газетні публікації та популярні видання, то сучасні дослідження дедалі більше орієнтуються на інструментальні спостереження, мультисенсорні системи реєстрації та цифрову криміналістику. Одночасно спостерігається суттєва невідповідність між рівнем популяризації тематики у медійному просторі та фактичним обсягом досліджень, виконаних відповідно до вимог сучасного наукового методу. У науковому розумінні дослідження будь-якого маловивченого явища повинно відповідати критеріям відтворюваності, незалежної перевірки та відкритості вихідних даних. Концепція демаркації науки та позанаукових тверджень була детально сформульована Карлом Поппером, який запропонував критерій фальсифікованості як одну з основних ознак наукової гіпотези. Поппер зазначав, що жодна кількість позитивних спостережень не здатна остаточно підтвердити універсальну теорію, проте один достовірний контрприклад може поставити її під сумнів. Саме тому будь-які гіпотези щодо природи аномальних явищ мають залишатися відкритими для перевірки та потенційного спростування.

Матеріальні докази як основа досліджень

Історично значна частина повідомлень про аномальні явища мала виключно вербальний характер. Такі свідчення можуть бути важливими з точки зору соціології, психології або історії культури, однак їхня наукова інтерпретація є обмеженою. Сучасні стандарти досліджень дедалі більше орієнтуються на інструментально підтверджені випадки. До таких джерел інформації можуть належати: фотографії; відеозаписи; радіолокаційні дані; інфрачервоні зображення; спектральні вимірювання; телеметрична інформація; супутникові спостереження.

Подібний підхід відображений і в сучасних рекомендаціях щодо дослідження НАЯ, де наголошується на необхідності інтеграції оптичних, радіочастотних, радіолокаційних та супутникових спостережень у єдину систему моніторингу. Особливе значення має можливість проведення незалежної експертизи.

У випадку цифрових матеріалів бажано працювати не з копіями, а з оригінальними файлами.

Для аналізу відеозаписів можуть використовуватись спеціалізовані інструменти, наприклад: FFprobe; ExifTool.

Для фотографій важливе значення мають поля EXIF та IPTC, які можуть містити інформацію про: дату створення файлу; модель камери; параметри експозиції; координати зйомки; історію обробки зображення.

Повторне кодування файлів, використання скриншотів або публікація матеріалів через соціальні мережі часто призводять до втрати значної частини технічної інформації, що знижує можливості подальшого аналізу.

Рисунок 2. Послідовність наукового дослідження НАЯ

Ідентифікація та інтерпретація як різні етапи дослідження

Однією з найважливіших методологічних проблем є змішування процесу ідентифікації з процесом інтерпретації. Ідентифікація передбачає встановлення природи об’єкта шляхом виключення відомих пояснень. До таких пояснень можуть належати: астрономічні об’єкти; атмосферні явища; літаки; безпілотні літальні апарати; повітряні кулі; птахи; комахи; оптичні артефакти; ефекти роботи камер спостереження. Лише після завершення цього етапу можливе формування гіпотез щодо природи залишкових невизначених випадків.

Відсутність якісної ідентифікації може призводити до накопичення статистичних масивів, які містять неоднорідні події та ускладнюють пошук закономірностей.

Людський фактор у спостереженнях

Сприйняття людиною навколишнього світу не є абсолютно об’єктивним процесом. Дослідження когнітивної психології демонструють існування значної кількості когнітивних упереджень. Серед них: упередженість підтвердження; евристика доступності; парейдолія; ефекти очікування.

Людина має схильність інтерпретувати неоднозначні стимули відповідно до попередніх знань, очікувань та переконань.

У контексті дослідження НАЯ це означає, що одна й та сама подія може отримувати різні пояснення залежно від попереднього світогляду спостерігача.

Саме тому доцільно розділяти: опис фактичних обставин події; результати технічної експертизи;  подальші інтерпретації. Подібне розділення дозволяє зменшити вплив суб’єктивних факторів на підсумкові висновки.

Чому відсутність результату не означає відсутність перспектив

У суспільстві часто існує очікування, що наукові дослідження повинні швидко приводити до відкриттів або демонструвати неможливість досягнення результату. Однак історія науки показує протилежне. Пошуки Бозона Хіггса тривали майже п’ятдесят років. Теоретичне передбачення частинки було зроблено у 1964 році, а її експериментальне відкриття відбулося лише у 2012 році на Великому адронному колайдері. Аналогічна ситуація спостерігається із дослідженнями темної матерії. Попри десятки років експериментів, природа темної матерії досі залишається невідомою.

У фармацевтичній галузі щороку синтезуються та тестуються тисячі нових молекул, проте лише незначна частина з них доходить до клінічного застосування. Таким чином, тривалі періоди пошуку без гарантованого успіху не є ознакою неефективності науки. Навпаки, вони є природною характеристикою фундаментальних досліджень.

Теорія оптимального пошуку та управління дослідницькими ресурсами

Одним із можливих інструментів прийняття рішень щодо продовження або завершення наукових програм може бути використання моделей оптимального пошуку. Теорія оптимального пошуку була запропонована Еріком Л. Чарновим у 1976 році. Початкова модель описувала поведінку тварин, які шукають їжу у неоднорідному середовищі. Ключовим елементом є так звана теорема граничної цінності. Вона стверджує, що організм повинен залишити поточне джерело ресурсів тоді, коли швидкість отримання вигоди з нього стає меншою за середню швидкість отримання ресурсів у середовищі загалом. Незважаючи на біологічне походження моделі, її застосування було розширене на економіку, поведінкові науки та когнітивні дослідження. Аналогічний підхід може бути використаний і при плануванні дослідницької діяльності. Науковець має обмежені ресурси: час; фінансування; доступ до обладнання; підтримку колег.

Якщо протягом тривалого часу певний напрямок не демонструє результатів, а альтернативні напрями дозволяють ефективніше використовувати наявні ресурси, зміна дослідницького фокусу може бути цілком раціональним рішенням. При цьому така зміна не означає визнання помилковості попереднього напряму. Вона лише відображає необхідність оптимізації дослідницьких зусиль в умовах невизначеності.

Рисунок 3. Теорія оптимального пошуку в науковій діяльності

Висновки

Дослідження НАЯ можуть розвиватися у відповідності до загальноприйнятих принципів наукового методу. Основними передумовами цього є: пріоритетність матеріальних доказів; збереження оригінальних цифрових даних; можливість незалежної перевірки результатів; чітке розмежування ідентифікації та інтерпретації; урахування впливу когнітивних упереджень; раціональне управління обмеженими дослідницькими ресурсами.

Література

1. Popper K. The Logic of Scientific Discovery. London: Routledge, 1959. ISBN 978-0415278447.
2. Charnov E.L. Optimal foraging, the marginal value theorem. Theoretical Population Biology. 1976;9(2):129–136. DOI:10.1016/0040-5809(76)90040-X.
3. Stephens D.W., Krebs J.R. Foraging Theory. Princeton University Press, 1986.
4. Kahneman D. Thinking, Fast and Slow. Farrar, Straus and Giroux, 2011.
5. Nickerson R.S. Confirmation Bias: A Ubiquitous Phenomenon in Many Guises. Review of General Psychology. 1998;2(2):175–220.
6. Loftus E.F. Planting misinformation in the human mind: a 30-year investigation of the malleability of memory. Learning & Memory. 2005;12(4):361–366.
7. Калытюк И. Применение и первые результаты пробной методики украинской школы исследования сведений о неизвестных интеллектуальных биологических существах – К. : ТОВ «Три К», 2015. – 60с
8. Kalytyuk I., Mykolyshyn A. How to identify Unidentified Flying Objects (UFOs)? How to investigate Anomalous Aerospace Phenomena (AAP)? – Kyiv: Lira-K, 2026 — 342p ISBN978-617-8883-25-6  DOI:10.59647/978-617-8883-25-6/1

Автор статті: І.М. Калитюк Email: kontaktkoordinator@gmail.com ORCID:0009-0009-3203-0072

Читайте також:

1.Калитюк І.М. Від уфології до НЛО-ідентифікації: теоретико-методологічна трансформація досліджень аерокосмічних аномальних явищ у XXI столітті

2.Калитюк І.М. Принцип опори на видимість та проблема демаркації: епістемологічна невизначеність у дослідженнях аномальних явищ

---

Станьте нашим подписчиком и получайте новости уфологии на почту!