У статті здійснено критичний аналіз уфології як історично сформованої, але методологічно нестабільної сфери досліджень невпізнаних літаючих об’єктів (НЛО). Виявлено ключові проблеми: домінування індуктивних узагальнень, відсутність критеріїв верифікації, залежність від суб’єктивних свідчень та поширення псевдонаукових концепцій. Запропоновано концепцію НЛО-ідентифікації як нової міждисциплінарної галузі, що базується на дедуктивно-гіпотетичному методі, стандартизованих параметрах аналізу та інтеграції сучасних технологій моніторингу. Окрему увагу приділено критиці інституційних підходів. Обґрунтовано необхідність створення глобальних мереж ідентифікації.
Таблиця. Порівняльна характеристика уфології та НЛО-ідентифікації
|
Критерій
|
Уфологія |
НЛО-ідентифікація |
|
Джерела даних
|
Переважно свідчення очевидців, неструктуровані повідомлення |
Інструментальні дані, сенсори, відео, радарні системи
|
|
Методологія
|
Індуктивний підхід, узагальнення на основі окремих випадків |
Дедуктивно-гіпотетичний метод, перевірка гіпотез
|
|
Аналіз явищ
|
Використання «факторів аномальності» без попередньої ідентифікації |
Аналіз через вимірювані параметри (швидкість, траєкторія, спектр)
|
|
Критерії достовірності
|
Відсутні або слабко визначені |
Чіткі критерії верифікації та спростування
|
|
Ставлення до гіпотез
|
Допускаються нефальсифіковані твердження |
Використовуються лише перевірювані гіпотези
|
|
Тип даних
|
Фрагментовані, часто суперечливі |
Стандартизовані та структуровані
|
|
Роль технологій
|
Обмежена |
Ключова (ШІ, автоматизований аналіз, бази даних)
|
|
Рівень координації
|
Низький, розрізнені дослідження |
Орієнтація на глобальні мережі та співпрацю
|
|
Науковий статус
|
Частково псевдонауковий або маргінальний |
Потенційно наукова міждисциплінарна галузь
|
| Практичне застосування |
Обмежене
|
Оборона, наука, технології, соціальна безпека
|
