Іноді найцікавіші речі починаються з цифри. У базі повідомлень українського застосунку єППО https://eppoua.com/ є один день, який одразу привертає увагу: 10 серпня 2023 року. Цього дня система отримала 1222 повідомлення від 1098 користувачів — значно більше, ніж зазвичай.

Якщо дивитися на графік поверхнево, виникає цілком природне питання: що відбувалося в українському небі цього дня? Чи не бачили тисячі людей якийсь незвичайний об’єкт? Чи не проходила над країною невідома ціль? Чи не приховується за статистичним піком якась подія, яку досі ніхто не пояснив? Але іноді для розгадки подібного сигналу потрібно дивитися не в небо, а в інший бік. У цьому випадку — на екрани телевізорів, смартфонів і новинних сайтів. Аналіз доступних геоданих єППО за 2023 рік показує, що знаменитий пік 10 серпня може мати значно прозаїчніше пояснення: різке зростання активності користувачів після масштабного медійного привернення уваги до нових можливостей застосунку. Це не остаточний доказ причинно-наслідкового зв’язку. Але збіг настільки цікавий, що його варто розглянути уважніше.

Рисунок 1. Добова кількість повідомлень за вихідним файлом. Прогалини — це дні без рядків, а не доказ відсутності події.

Рисунок 2. Затемнено частину задокументованої нічної атаки від 00:00 до 04:00.

Рисунок 3. Кількість за номінальною годиною джерела. Перетворення часового поясу або корекція літнього часу були неможливі.

Одна цифра, яка привертає увагу

Застосунок єППО був створений як інструмент, за допомогою якого громадяни можуть повідомляти про повітряні об’єкти та допомагати формувати картину повітряної обстановки. Серед його функцій була й можливість повідомити про НЛО — об’єкт, який користувач не зміг ідентифікувати. Для дослідника незвичайних повітряних спостережень це, на перший погляд, дуже цікавий масив. Тут є час. Є географічні координати. Є величезна кількість незалежних користувачів. А отже, виникає спокуса сприймати таку базу як своєрідну мережу громадських спостерігачів, яка може випадково зафіксувати щось незвичайне. Саме тому пік 10 серпня виглядає настільки інтригуюче.

1222 повідомлення за один день.

Але цифра сама по собі нічого не говорить про природу явища. Вона лише говорить, що в цей день система отримала дуже багато повідомлень. А це не зовсім те саме.

Що було напередодні?

Щоб зрозуміти статистичний пік, довелося подивитися не тільки на самі повідомлення, а й на те, що відбувалося навколо них. І тут з’явився надзвичайно цікавий збіг. Увечері 9 серпня 2023 року о 22:56 ТСН опублікувала сюжет про нову функцію єППО — «В тебе летить». Ця функція дозволяла користувачеві отримувати персональне попередження, якщо прогнозована траєкторія повітряної загрози проходила поблизу нього. Для звичайного користувача це звучить набагато зрозуміліше й емоційніше, ніж опис технічних можливостей застосунку. Не просто «система аналізує повітряну обстановку». А: «В тебе летить». І саме ця функція стала предметом телевізійного сюжету.

Відео на YouTube набрало понад 15 тисяч переглядів, а сторінка сюжету на сайті ТСН — понад тисячу. Для новинного відео важливе не тільки те, скільки переглядів воно має зараз. Значна частина аудиторії зазвичай отримує контент у перші години після публікації. Тому цілком можна припустити, що ввечері 9 серпня та вранці 10 серпня тисячі людей дізналися про нову функцію або просто згадали про існування єППО. І тут статистична історія починає виглядати зовсім по-іншому.

Можливо, змінилося не небо, а поведінка людей

Уявімо звичайного користувача. Він дивиться вечірні новини. Бачить сюжет про нову функцію. Встановлює або відкриває єППО. Дивиться, як працює карта. Натискає різні кнопки. Звертає увагу на повідомлення про об’єкти. Можливо, вперше замислюється, що він теж може повідомити про щось у небі. А наступного ранку тисячі інших людей роблять приблизно те саме. Для системи це виглядатиме як різке зростання кількості спостережень. Але насправді це може бути зростання не кількості явищ, а кількості людей, які почали активно повідомляти про них. Це дуже важлива різниця. І саме тут аналіз єППО стає цікавим не лише як дослідження конкретного українського масиву, а як маленький приклад великої проблеми науки про спостереження.

Карта може створити ілюзію події

На карті сотні точок завжди виглядають вражаюче. Особливо якщо вони розкидані по великій території. Людський мозок дуже добре знаходить закономірності навіть там, де їх немає. Побачивши багато точок, ми мимоволі намагаємося об’єднати їх у групи, лінії та траєкторії. Але карта — це ще не історія події. Тому для аналізу даних єППО було додано часову шкалу. Вона дозволяє переміщатися по часу та бачити, які повідомлення існували в конкретний момент, а які з’являлися до або після нього. І коли точки починають «жити» в часі, виникає зовсім інше враження. Немає красивої довгої лінії, яка поступово рухається через країну. Немає очевидного коридору, вздовж якого один об’єкт проходив би через послідовність спостерігачів. Немає великої групи незалежних людей, які синхронно бачать одне й те саме. Натомість є багато окремих точок. Деякі групуються по дві або три. Деякі знаходяться недалеко одна від одної. Деякі повідомлення надходять від одного користувача повторно. Але з цього дуже важко отримати щось, що можна було б назвати надійно встановленою траєкторією невідомого об’єкта.

Дві точки ще не створюють траєкторію

Це одна з найважливіших деталей. Якщо на карті є дві точки, між ними легко провести лінію. Математично це буде відрізок. Але фізично він ще нічого не доводить. Що саме перемістилося між цими двома координатами? Сам користувач? Його смартфон? GPS-позиція? Інший об’єкт? Чи справді один і той самий об’єкт був побачений у двох місцях? Без додаткової інформації відповісти неможливо. Саме тому окремі короткі групи з двох-трьох повідомлень не можна автоматично перетворювати на траєкторії. Для цього потрібна зовсім інша геометрія спостереження: напрямок на об’єкт, кутовий розмір, час, похибки вимірювань та незалежні спостереження з різних точок. ЄППО цього набору параметрів не дає. І це не недолік застосунку. Просто він створений для іншої мети.

Що показав аналіз повторних повідомлень?

У доступному масиві за 2023 рік було знайдено 167 сесій, у яких один користувач зробив щонайменше три повідомлення з інтервалом не більше години. На перший погляд це могло б здатися цікавим. Але при детальнішому аналізі виявилося, що 162 із 167 таких сесій мали загальне переміщення координат менше одного кілометра. Жодна з них не сформувала послідовності з переміщенням щонайменше на 5 км. І це дуже показово. Якби ми шукали довгі траєкторії невідомих об’єктів, саме такі послідовності були б найбільш цікавими. Але їх практично немає. Найсильніший сигнал у цих даних — не тривалий рух. Це повторна активність користувачів приблизно в тому самому місці. І така поведінка набагато краще узгоджується з людською взаємодією із застосунком, ніж із масовим спостереженням одного літаючого об’єкта.

Особливо цікавий ранок

Погодинна структура піку також заслуговує уваги. У першу годину після опівночі 10 серпня було зафіксовано 122 повідомлення. А в інтервалі 00:15–00:29 стався короткий сплеск до 36 повідомлень. Це цікаво, оскільки саме вночі відбувалася реальна повітряна атака БПЛА Shahed-136.

Тобто частина активності єППО справді могла бути пов’язана з реальною повітряною обстановкою. І це важливе нагадування: не кожен статистичний сигнал має одне-єдине пояснення. Але далі картина змінюється. Найбільший денний блок припав на 08:00–10:59 — 223 повідомлення від 216 користувачів. Із них 216 повідомлень були класифіковані як без тривог. Повідомлення надходили з 149 різних місць. Це вже зовсім інша картина. Не схожа на один проліт. Не схожа на послідовне переміщення єдиного об’єкта. Швидше вона нагадує ситуацію, коли величезна кількість людей одночасно зацікавилася одним і тим самим інструментом.

Інформаційний слід іноді сильніший за фізичний

У цьому й полягає найцікавіша особливість цієї історії. Ми звикли думати про спостереження як про щось, що рухається тільки в одному напрямку: подія → спостерігач → повідомлення → база даних.

Але в цифровому світі існує зворотний зв’язок: медіа → увага людей → поведінка користувачів → повідомлення → статистичний сигнал.

І тоді база даних починає відображати не тільки те, що відбувається в небі. Вона починає відображати те, що відбувається в суспільстві. Новина може збільшити кількість спостережень. Нова функція може збільшити кількість натискань. Вірусне відео може створити хвилю повідомлень. А гучне обговорення незвичайного явища може змусити людей частіше дивитися в небо. Якщо цього не враховувати, статистичний графік легко прийняти за графік фізичних явищ. Хоча насправді це може бути графік людської уваги.

Тому «пік НЛО» не обов’язково означає пік НЛО

Це, мабуть, головний висновок цього аналізу. Якщо 10 серпня 2023 року система отримала 1222 повідомлення, це безумовно означає, що того дня відбулася надзвичайна активність у базі даних. Але це ще не означає, що в небі відбулася надзвичайна подія. Ці дві речі потрібно розділяти. У науковому аналізі важливо відрізняти:  кількість спостережень від кількості явищ. І ще важливіше — відрізняти: кількість повідомлень від кількості незалежних підтверджених спостережень. Це особливо важливо для цифрових платформ, де один користувач може створити декілька записів, а тисячі інших можуть одночасно змінити свою поведінку після одного новинного сюжету.

Але це ще не кінець історії

І тут є важливе застереження. Проведений аналіз стосується лише даних за 2023 рік. У доступному масиві існують також дані за 2024, 2025 та 2026 роки. Вони поки не включені до цього висновку. Їхній аналіз буде проведений окремо. І це принципово важливо, тому що один статистичний пік ще не дозволяє робити висновки про поведінку системи в цілому. Навпаки — саме наступні роки можуть показати, наскільки типовою була ситуація 10 серпня 2023 року. Чи повторюються подібні сплески після великих новин? Чи виникають вони після запуску нових функцій? Чи є сезонні закономірності? Чи змінюється географія повідомлень? Чи з’являються в інших роках довгі послідовності координат? Чи існують випадки, коли багато незалежних користувачів справді фіксують одну й ту саму подію? І, можливо, найцікавіше: чи знайдеться серед усіх цих даних хоча б одна справді переконлива багатоточкова траєкторія, яку неможливо пояснити поведінкою користувачів? На ці питання ще належить відповісти.

Дані іноді цікавіші за сенсацію

У дослідженнях незвичайних повітряних спостережень є постійна спокуса знайти «щось незвичайне». Особливо коли перед очима карта, на якій сотні точок розкидані по величезній території. Але справжній науковий інтерес часто виникає саме тоді, коли очевидна сенсація поступово розчиняється в деталях. У випадку 10 серпня 2023 року ми почали з питання: «Що так масово бачили українці?» А після аналізу даних отримали набагато цікавіше питання: «Чому саме цього дня українці так масово почали повідомляти про те, що вони бачать?»

Можливо, відповідь частково лежить у небі. Можливо — у реальних повітряних подіях тієї ночі. Але значна частина денного сплеску дуже добре узгоджується з іншою подією, яка сталася буквально за кілька годин до нього: людям розповіли про нову можливість єППО — і вони пішли дивитися, як вона працює.

Це лише гіпотеза, але вона нагадує про фундаментальний принцип будь-якого аналізу спостережень: перш ніж пояснювати незвичайну поведінку об’єкта, потрібно переконатися, що незвичайною не є поведінка самого спостерігача. А іноді найцікавіший «сигнал» знаходиться не в небі. Він знаходиться в даних. Іноді — навіть у даних про людей.

Читайте також:

1.ШІ за кілька годин об’єднав понад 300 офіційних матеріалів UAP у єдину базу даних 

---

Станьте нашим подписчиком и получайте новости уфологии на почту!